ГОМЕОПАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до гомеопатії. У гомеопатичній фармакології рідко застосовують хімікати (Веч. Київ, 19.XII 1957, 4).

2. перен. Дуже малий. Батуллі мусить замінити йому [Саїдові] природу.., даватиме ліки гомеопатичними дозами (Ле, Міжгір’я, 1953, 402).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 120.