ГОМЕОПА́Т, а, ч. Лікар — фахівець з гомеопатії. [Неоніла:] А ти знаєш, що її батько — гомеопат (Собко, П’єси, 1958, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 120.