ГО́ЛУБО, рідко. Присл. до голуби́й. Послався зелений барвінок, голубо зацвів (Вовчок, І, 1955, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 119.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ГО́ЛУБО, рідко. Присл. до голуби́й. Послався зелений барвінок, голубо зацвів (Вовчок, І, 1955, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 119.
Голубо нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 306.