ГОЛУБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до голубни́к. Гула, гула голубонька, з голубничка йдучи; Заплакала дівчинонька, за нелюба йдучи (Чуб., V, 1874, 627).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 119.