ГОЛУБЕНЯ́, я́ти, с. Пташа голуба (у 1 знач.). Десь за три тижні вилупилися маленькі голубенята (Збан., Мор. чайка, 1959, 222); * У порівн. Жиють [живуть] собі, кохаються, Як голубенята (Рудан., Тв., 1956, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 118.

Голубеня, няти, с.

1) Голубенокъ.

2) Ласкательное слово. Ум. Голубенятко, голубеняточко. Діточки ж мог, голубеняточки. Мил. 221.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 305.