ГОЛУБА́Р, я́, ч. Те саме, що голубово́д. Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Смолич, Світанок.., 1953, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 118.