ГОЛУБ’Я́ТНЯ, і, ж., розм. Те саме, що голубни́к. У двох двориках, над стовбурами кукурудзи, яку вигнало мало не в два людські зрости, підносилися дерев’яні мальовані голуб’ятні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 120.