ГОЛУБ’Я́ТКО, а, с. Пестл. до голуб’я́. — Я бачу, голуби вернулись і годують голуб’яток! (Л. Укр., II, 1951, 299); — Діточки ви наші, голуб’ятка малі, — обняла чиясь молодиця чужого хлопчика (Шиян, Гроза.., 1956, 341).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 120.