ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.); — А славно обмерзли голощоком окопи (Стар., Облога.., 1961, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 118.

Голощік, голощок, щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Н. Вол. у. Голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 305.