ГОЛОЩА́К, а́,ч., діал. Пісна рідка страва. [Петро:] Ходім до хазяїна, нехай побаче [побачить], яким хлібом нас годує Ліхтаренко. А ось і борщ-голощак! (К.-Карий, II, 1960. 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 118.