ГОЛОШТА́Н, а, ч., зневажл. Те саме, що голошта́нник. Коли б не піп та не пан, то не був би й мужик голоштан (Укр.. присл.., 1955, 21); — Тут [на селі].. голоштани, жити не дають [багатіям]… (Кач., II, 1958, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 117.