ГОЛОДРА́БИЙ, а, е, діал., зневажл. Голодраний. Для того, щоб витягти смоками повітря з хат тільки половини голодрабої людності, доведеться затратити стільки коштів, що ніякої позички не вистачить (Сам., II, 1958, 346).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 114.

Голодрабий, а, е.

1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз.

2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 303.