ГОЛО́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до голова́ 1. Гей, в цісаря тяжка служба, А мала заплата: Не одному жовнірові Головочка стята (Нар. лірика, 1956, 132); Де вже тобі там.. листи писати! Там хоч би головочка здорова була (Л. Укр., V, 1956, 390).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 113.

Головочка, ки, ж.

1) Ум. отъ голова. Не бідна головочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щобі моїм дітям так. Г. Барв. 6.

2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 303.