ГОЛОВОКРУ́ТНИЙ, а, е, рідко. Який викликає головокружіння (перев. про висоту, швидкість, глибину). На головокрутній вершині Політ рівномірний здер-жи! (Бажан, Роки, 1957, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 113.