ГО́ЛОВЕНЬ, вня, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою і широким лобом. Колись так ловили.. Лящ — по пуду! Коропи — по пуду!..Головні — по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 112.

I. Головень, вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).

II. Головень, вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 302.