ГОЛО́БЕЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь. Важливу справу літературної критики редактори багатьох наших газет і журналів нерідко доручають людям.., науково і теоретично непідготовленим у галузі художньої творчості, а то й нерозумним панегіристам або голобельникам (Літ. газ., 17.III 1959, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 109.