ГОЛКОТРИМА́Ч, а́, ч. Пристрій, в якому закріплюється голка. Широким кінцем пластинка жорстко закріплена, а на вужчому її кінці закріплюється голкотримач (Осн. радіотехн., 1957, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 108.