ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок в певні місця, точки тіла. Після ряду дослідів над кролями працівники Янанської лікарні почали лікувати хворих на тяжкі форми грипу за допомогою голковколювання (Веч. Київ, 6.1 1960, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 108.