ГОЛИ́БОРОДА, и, ч., заст. Жартівлива назва дорослого учня, який уже голить бороду. — Ну, не розумію, як такий глупий голиборода може тобі помагати.., — говорить пан Зефірин (Фр., II, 1950, 367); Приходять аж три чвертокласники [четвертокласники] — все продиуси та голибороди (Свидн., Люборацькі, 1955, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 106.

Голиборода, ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 300.