ГОЛ, а, ч. Очко, яке виграє команда, загнавши м’яч або шайбу у чужі ворота.
◊ Заби́ти (пропусти́ти) гол — ввести в чужі (або пропустити в свої) ворота м’яч або шайбу. Володі Малюку навіть вночі снилося, що він пропустив гол у свої ворота (Літ. газ., 16.ХІІ 1960, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 106.