ГО́ЙКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. го́йкати. Гойкання погоничів, блеяння овець, гармидер торгів клекотіли в повітрі і гули здалека (Фр., VIII, 1952, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 106.