ГОЙДНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до гойда́тися. Ще свого не оддзвонив дзвонар, А вже несміливий на майдані ліхтар Гойднувся — і застиг дитячою сльозою (Рильський, І, 1946, 160); Обернулась [Ніна], і дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 106.