Про УКРЛІТ.ORG

годуватися

ГОДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Приймати їжу; харчуватися. Вони росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки, спочивали на одній подушечці (Мирний, IV, 1955, 70); — А до того веду, хазяїне, що вдома мої діти вже тиждень хліба не бачили, картоплею годуються (Шиян, Баланда, 1957, 102); * Образно. Годуючись з імперіалістичного корита, націоналістичні запроданці охоче виконують волю своїх хазяїв (Брат., Крапка.., 1959, 30); // Приймати корм (про тварин). — Нас не треба в’язати і годувати, — промовив бик, — бо ми будемо годуватися самі (Калин, Закарп. казки, 1955, 75).

2. Добувати засоби до існування. [Наталка:] Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’ягкої [м’якої] булки, неправдою нажитої (Котл., II, 1953, 20).

3. Пас. до годува́ти 1. — Наші свині погано доглядаються, препаскудно годуються (Стельмах, І, 1962, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 105.

Годуватися, дуюся, єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. К. Іов. 9.

2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Котл. Ен. V. 14. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров’я. К. Оп. 138.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 298.

вгору