ГОДО́ЧОК, чка, ч., рідко. Пестл. до годо́к. Не бачила миленького чотири годочки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 287); — Ти сміття ще! — сердилася Хима, а єхидна думка їй нашіптувала: «Вже тринадцятий годочок з літа йде, не встережеш, як пробіжить п’ять років, а там — дівка…» (Кач., II, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 104.