Про УКРЛІТ.ORG

гоготання

ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 102.

вгору