ГОВ-ГОВ, виг. Підсил. до гов. Денис.. гукнув, як гукають у лісі: — Гов-гов, Мар’яно! (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 100.