ГОБЕЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто виготовляє гобелени та гобеленові тканини. Потерпіли не самі тільки майстри, чиї вироби були придатні для козацького війська, — і ювеліри, і ткачі-гобеленники .. відчули патріотичний запал пана підскарбія (Тулуб, Людолови, II, 1957, 476); З подвоєною енергією трудяться.. гобеленники (Літ. газ., 16.1 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 100.