ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим з художньо витканою картиною, зображенням. За проектом випускника Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва.. був виготовлений гобелен, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією (Матеріали з етногр.., 1956, 30); * У порівн. Острів простелився на морі, як старий гобелен (Коцюб., 1, 1955, 296); // Декоративна тканина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 99.