ГНІТИ́ТИСЯ, гнічу́ся, гні́тишся, недок.
1. Бути в пригніченому стані; знемагати. Жаль мені вас трьох, що мусите гнітитись в Києві, там, певне, гаряче і неприємно тепер! (Л. Укр., V, 1956, 343).
2. тільки 3 ос. Те саме, що тушкува́тися. Гнітилася у макітрах картопля з свининою (Автом., Щастя.., 1959, 130).
3. Пас. до гніти́ти 1, 4.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 96.