ГНІЗДИ́ТИ, гніжджу́, гнізди́ш, недок., перех., розм., рідко. Бити в одне місце. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 94.

Гніздити, зджу, диш, гл. Бить все въ одно мѣсто. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 294.