ГНІЗДЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до гніздо́ 1, 2, 4, 5. Гніздечко трималося на трьох гілках і ловко було виплетене з тоненьких травинок (Коп., Як вони.., 1961,45); —Не журіться, ..ваша Лєнуца буде доброю господинею, вона дасть лад і великій хаті. Ще таке затишне та хороше буде гніздечко! (Чаб., Балкан. весна, 1960, 305); Дивись, на деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Стельмах, Хліб.., 1959, 300); Віктор ще складав рацію, розгвинчував антену, поспішно вставляючи окремі частини її в гніздечка збоку корпусу радіостанції (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 248); * Образно. Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Укр.. присл.., 1955, 385); * У порівн. Горничка як гніздечко: і тиха, і спокійна, і весела (Мирний, III, 1954, 300).
◊ Гнізде́чко зви́ти (вмости́ти) — те саме, що Гніздо́ зви́ти (див. гніздо́). [Кембль:] Річард молодий.. Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Л. Укр., III, 1952, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 94.