ГНІ́ДКО, а́, ч., розм. Гнідий кінь. Яким звернув гнідка з шляху й повагом почав обминати валку (Мирний, IV, 1955, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 94.