ГНІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до гнівли́вий 1. Не раз-то йому болем стислося серце, коли мусив зносити терпеливо .. упертість і гнівливість своєї «благородної» жони! (Фр., VIII, 1952, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 94.