ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися. Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб’язно (Котл., І, 1952, 150); * Образно. І море гнівиться — аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма… (Тич., II, 1957, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 94.