ГНОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. Виділяти гній (у 1 знач.). До очей, що гнояться, на ніч прикладають примочки з напару листків і квіток нагідок (Лікар. рослини.., 1958, 40); Рана від пострілу в плече гноїлась (Козл., Ю. Крук, 1957, 499).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 97.

Гноїтися, гноюся, їшся, гл.

1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ.

2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ.

3) Быть унаваживаему.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 295.