ГНОЇ́СТИЙ, а, е. Який гноїться; гнійний. Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 97.