ГНОЯЧКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до гноячо́к. Внаслідок більшої можливості поранення шкіри і слабкої захисної здатності діти частіше страждають гноячковими та грибковими хворобами шкіри (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 98.