Глушка, ки, ж.

1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560.

2) = Глуханя. Угор. То же: глушка вітрова. Вх. Лем. 404.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 292.