ГЛУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до глухи́й 1. Часто глухість — це наслідок хвороби вже в більш пізньому віці (Рад. Укр., 20. IX 1960, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.