ГЛОТИ́ТИСЯ, ти́ться, недок., діал. Товпитися, тіснитися. Була десята. Люд по вулицях глотився (Фр., XI, 1952, 489); Із самого заду було досить вільного місця, бо всі зібрані глотилися як можна найближче до підвищення, де стояв стіл і було кілька людей (Март., Тв., 1954, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 87.