ГЛО́ДОВИЙ, а, е. Прикм. до глід. Гострі глодові шипи вп’ялися в його пальці (Шиян, Гроза.., 1956, 283); Глодові дрюки знялися над Григорюком (Чендей, Вітер.., 1958, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 86.

Глодовий, а, е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 290.