Глобити, блю, биш, гл.

1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у.

2) Конопатить. Аф. 360.

3) = Глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 290.