Гличка, ки, ж.

1) Ум. отъ глиця.

2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 290.