ГЛИСТ, а́, ч. Черв’як, що паразитує в організмі людини і тварини; гельмінт. Найчастіше глисти населяють той чи інший відділ кишок, але можуть паразитувати в печінці, в жовчному міхурі і в інших органах (Хвор. дит. віку, 1955, 149); * У порівн. Прокинувшися, ввесь трусився [Еней], За серце ссало, мов глисти (Котл., І, 1952, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 85.