ГЛИП, вич., діал. Уживається як присудок за знач. гли́пати. Вибігає [маляр], кругом глип, — Мужика й ні пари! (Рудан., Співомовки.., 1957, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 85.