ГЛИНОЛИ́ТНИЙ, а, е. Вигот. з рідкого розчину глини та інших будівельних матеріалів. Безкаркасні стіни.. можна робити монолітними (глинобитними, глинолитними тощо) або класти з дрібноштучних елементів, заготовлених заздалегідь (Колг. Укр., 1958, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 85.