ГЛИ́БШИЙ, а, е. Вищ. ст. до глибо́кий. Вогонь охоче поліз по серпанках, і чорні отвори вікон ще глибшими стали в червоних рухливих рамах (Коцюб.. II, 1955, 90); Ніч все темніша стає та глибша… (Вас., II, 1959, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 84.

Глибший, а, е. Сравн. степ. отъ глибокий.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 289.