ГЛЕДИ́ЧІЯ, ї, ж. Дерево родини бобових, яке використовується при створенні полезахисних смуг, для озеленення міст і т. ін. Гледичія має трохи гірший ріст, ніж біла акація, але відзначається цінною властивістю створювати, завдяки великій кількості колючок на гілках і стовбурі, непрохідний живопліт (Колг. Укр., 1, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 81.