ГЛАДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до гладе́нький¹. Рівний-рівненький, гладесенький камінь. Сіла [Маруся] на нього (Хотк., II, 1966, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 78.