ГЛАГО́Л, а, ч., ц.-с. Мова, слово. От уст Твоїх я пальцем доторкнувся І вложу в них своїх глаголів жар (Фр., XI, 1952, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 78.

Глагол, лу, м.

1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125.

2) Читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 287.